Верховна Рада 1 липня підтримала внесений Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №15360 про створення Українського національного пантеону. За документ проголосували 287 народних депутатів.
Закон визначає правові засади створення загальнонаціонального меморіального комплексу у Києві, де вшановуватимуть видатних державотворців, військових, діячів науки, культури та інших осіб, які зробили винятковий внесок у становлення й захист України, йдеться на сайті Верховної Ради України.
Документ викликав жваве обговорення серед політиків, істориків, військових і громадських діячів.
Народний депутат від «Європейської Солідарності» Володимир В'ятрович назвав ухвалення закону логічним завершенням багаторічної роботи істориків, фахівців із меморіалізації та представників різних гілок влади. За його словами, ідея Пантеону пройшла довгий шлях — від перших державних ініціатив часів президентства Віктора Ющенка, постанови Верховної Ради 2015 року та указу Петра Порошенка до нинішнього законодавчого оформлення.
В'ятрович наголосив, що Пантеон стане загальнонаціональним місцем пам'яті в центрі Києва, де будуть вшановані найвидатніші постаті української історії — від князів Русі та козацьких гетьманів до діячів сучасної незалежної України.
Водночас він спростував поширені спекуляції щодо майбутніх поховань. За його словами, закон не містить жодного конкретного прізвища, а лише визначає критерії та багаторівневу процедуру відбору кандидатур. Зокрема, після смерті людини має пройти щонайменше 20 років, кандидатуру розглядатиме спеціальний колегіальний орган, а остаточне рішення ухвалюватиме Верховна Рада окремим законом.
Народна депутатка від «Слуги народу» Євгенія Кравчук назвала створення Національного пантеону мрією багатьох поколінь українців.
За її словами, незалежна держава повинна самостійно визначати, кого вважає своїми героями, а українці повинні мати місце, де можуть гідно вшанувати визначних співвітчизників, а не бути змушені шукати їхні могили за кордоном або не знати місця їхнього поховання.
Нардепка зазначила, що закон лише запускає реалізацію проєкту. Пантеон має стати не лише меморіалом, а й місцем національної пам'яті, де вшановуватимуть не тільки державних і військових діячів, а й видатних представників науки, культури та української мови.
Вона також наголосила, що закон не визначає конкретних осіб для перепоховання. Спочатку буде сформована незалежна комісія з науковців, після чого кожну кандидатуру окремо розглядатиме парламент, а остаточне рішення затверджуватиме Президент України.
Народний депутат від «Голосу» Ярослав Юрчишин назвав ухвалення закону результатом багаторічної роботи істориків, культурологів, експертів із меморіалізації та парламентарів.
На його думку, Пантеон стане важливим елементом української політики пам'яті, який допоможе зберегти пам'ять про борців за незалежність різних епох.
За словами депутата, комплекс планують розмістити у центрі Києва, а архітектурний проєкт визначать через відкритий конкурс. Кабінет Міністрів має протягом шести місяців підготувати необхідні підзаконні акти.
Юрчишин також зазначив, що в майбутньому Пантеон може об'єднати пам'ять про діячів різних історичних періодів — від князів і гетьманів до провідників Української революції та національно-визвольного руху. На його переконання, це має стати місцем, де історичні постаті будуть вшановані незалежно від політичних чи ідеологічних суперечок.
Головний редактор «Історичної правди» та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані привітав рішення парламенту.
Він подякував представникам усіх гілок влади, громадськості та військовим, які працювали над реалізацією проєкту, та наголосив, що Національний пантеон у центрі Києва обов'язково буде створений.
Окремо Кіпіані зауважив, що йому буде цікаво побачити перелік народних депутатів, які вирішили не підтримувати закон.
Керівник Офісу Президента України Кирило Буданов також привітав ухвалення закону.
Він назвав рішення давно назрілим та наголосив, що кожна держава, яка поважає себе, повинна мати місце для гідного вшанування людей, які творили, захищали й розвивали країну.
За словами Буданова, створення Пантеону підкреслює історичну тяглість української державності та демонструє, що сучасна Україна є результатом багатовікової боротьби багатьох поколінь.
Відповідно до ухваленого закону, у Пантеоні можуть бути вшановані:
- правителі Русі, Руського королівства, Української козацької держави, УНР, ЗУНР, Української держави та Карпатської України;
- президенти України (крім усунених у порядку імпічменту);
- головнокомандувачі українських військових формувань різних історичних періодів та Головнокомандувачі ЗСУ під час війни за незалежність;
- особи, які зробили визначний внесок у державотворення, боротьбу за незалежність, розвиток науки, культури, мистецтва, української мови, спорту, громадянського суспільства та релігії;
- лауреати Нобелівської премії та діячі світового рівня, пов'язані з Україною.
Закон також передбачає, що архітектурний проєкт Пантеону визначатимуть за результатами відкритого конкурсу, а рішення щодо кожної кандидатури ухвалюватимуть за окремою процедурою після широкого експертного розгляду та голосування у Верховній Раді.
Використані відгуки політиків та істориків а також фото взяті з їхніх персональних Facebook - сторінок
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News