Коаліція з восьми аналітичних центрів і громадських організацій представила другий незалежний моніторинг виконання Україною 10 пріоритетів, визначених Україною та ЄС у грудні минулого року – так званого «плану Качки-Кос».
Загальна оцінка зросла на 6 балів – з 9 до 15 зі 100 можливих. Попри приріст, експерти відзначають повільний темп реформ, а в окремих напрямках – ризик відкату вже досягнутих результатів, повідомляє Центр "Нова Європа".
Водночас зазначається, що відкриття першого переговорного кластера створює додатковий імпульс для прискорення реформ, може задати нову динаміку в ухваленні та впровадженні необхідних змін. Представники влади декларують готовність продемонструвати ключові результати в ухваленні законодавства та рішень у найближчі місяці. Подальший темп виконання «плану Качки–Кос» буде важливим індикатором спроможності України швидко й якісно виконувати зобов’язання в межах переговорного процесу з ЄС.
- Ціль 1 – «Прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя» – 2,5 (було 2);
- Ціль 2 – «Забезпечити НАБУ ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз» – 2 (було 0,5);
- Ціль 3 – «Провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення генерального прокурора» – 0 (було 0,5);
- Ціль 4 – «Поновити відбір для призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах» - 0,5 (оцінка без змін);
- Ціль 5 – «Реформувати Державне бюро розслідувань» – 1 (оцінка без змін);
- Ціль 6 – «Призначити без затримок суддів Конституційного суду України (КСУ) та членів Вищої ради правосуддя (ВРП), які пройшли міжнародну перевірку» – 1 (оцінка без змін);
- Ціль 7 – «Розширити залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС)» – 1,5 (було 1);
- Ціль 8 – «Ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, вдосконаливши процедуру їх перевірки; для Верховного Суду це передбачає тимчасове залучення незалежних експертів. Ухвалити законодавство, спрямоване на покращення виконання судових рішень, а також на цифровізацію відповідних процедур» – 3,5 (було 2);
- Ціль 9 – «Ухвалити Антикорупційну стратегію (АС) та Державну антикорупційну програму (ДАП) до II кварталу 2026 року» – 1,5 (було 0,5);
- Ціль 10 – «Розвивати та зміцнювати системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні» – 1 (було 0,5).
Позитивна динаміка спостерігається у трьох напрямках: розпочалося предметне обговорення законопроєкту про створення центру незалежних судових експертиз; у Раді зареєстровано три законопроєкти антикорупційної стратегії; ухвалено та частково введено в дію закон про цифровізацію виконання судових рішень.
Затримки і застій спостерігаються щодо більшості пунктів плану. Реформа ДБР, перегляд процедури відбору та звільнення Генерального прокурора та повернення конкурсного відбору прокурорів залишаються на тому самому рівні, що ускладнює виконання плану до кінця року.
В окремих напрямках є ризик відкату вже досягнутого. Ухвалений закон про декларації доброчесності суддів лише формально виконує пункт плану: він не передбачає залучення міжнародних експертів до перевірки суддів Верховного Суду, а окремі його положення навіть послаблюють чинні механізми контролю.
Із текстом розширеного звіту можна ознайомитися за посиланням: https://neweurope.org.ua/analytics/chlenstvo-check-2/