Сьогодні відзначають 251-шу річницю заснування поштової станції біля козацького зимівника Кривий Ріг

З 251-ю річницею з дня заснування Кривого Рогу (з Днем міста) сьогодні вітають криворіжців за традицією, якої й досі притримується місцева влада Кривого Рогу, незважаючи на неодноразові заяви криворізьких істориків та краєзнавців про те, що це не відповідає дійсності, а святкування дати заснування міста у період, коли Україна була колонією російської імперії, взагалі відповідає імперським наративам.

Привітання секретаря Криворізької міської ради Юрія Вілкула, який виконує обовз'яки Криворізького міського голови, опублікувала пресслужба міськвиконкому.

Пряма мова:

"Уже котрий рік поспіль ми відзначаємо це свято в умовах воєнного стану. Війна принесла багато випробувань, але не зламала наш дух.

Попри всі труднощі, у Кривому Розі працює вся інфраструктура, створюються безпекові умови для роботи закладів освіти, медицини, культури та спорту. Завдяки мужності наших Захисників і Захисниць маємо можливість щодня працювати на благо громади.

Задля підтримки людей у місті збережено безкоштовний проїзд у комунальному транспорті, продовжується забезпечення вразливих категорій населення продуктовими наборами. Ми реалізуємо найбільшу в Україні муніципальну програму соціального захисту, приділяючи особливу увагу військовослужбовцям, їх родинам та сім’ям полеглих Героїв. Пам'ять про кожного воїна, який віддав життя за свободу України, назавжди в наших серцях.

Мужні оборонці на передовій роблять неможливе для наближення довгоочікуваного миру, а наше спільне завдання — бути для них міцною опорою. Кривий Ріг є одним з лідерів за обсягами допомоги Збройним Силам України — понад 3 млрд грн спрямовано для потреб військових частин з початку повномасштабного вторгнення.

У цей складний час Кривий Ріг став справжньою фортецею не лише для своїх жителів, а й надійним прихистком для тисяч українців, які постраждали від ворожої агресії та знайшли тут новий дім.

Криворізька громада — це велика дружня родина: працьовита, смілива, доброзичлива, із сильним характером та залізною волею. Найбільша цінність міста — його люди. Дякуємо кожному за щоденну працю, стійкість та відданість рідному краю.

Бажаємо міцного здоров’я, сили духу, невичерпної енергії, оптимізму, миру, злагоди та затишку в кожній оселі.

Зі святом!".

На сайті виконкому Криворізької міськради також йдеться про існування поселення у більш ранній період, але зазначається, що перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг в “Розписі заснованих поштових станцій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона” датована 27 квітня (8 травня) 1775 р.

Нагадаємо, про те, що Кривий Ріг "старший", ніж той вік, який йому традиційно рахують, неодноразово заявляли криворізькі історики та краєзнавці. Зокрема, говорив про це публічно заявляв колишній заступник директора міського історико-краєзнавчого музею Олександр Мельник.

"За останні 40 років науковцями введено в обіг значний масив нових документів і знахідок, які вказують на більш ранню дату виникнення поселення біля злиття Інгульця і Саксагані (див. Мельник О.О., Стеблина І.О. “Літочислення Кривого Рогу”", - пишуть на сайті Криворізького міськвиконкому.

Також були згадки про Кривий Ріг за кілька десятків років до 1775 року :

  • у 1734 р. створена Інгульська паланка, у переліку приналежних їй сіл і зимівників згаданий Кривий Ріг.
  • У 1761 р. – Згаданий зимівник Кривий Ріг.
  • Церква св. Миколи згадана як існуюча в 1761 р. у статті архієпископа Розанова в «Хронологіко-історичному описі церков єпархій Херсонської і Тавричеської»
  • 1769 р. – У Кривому Розі при полковнику Скідан стоять військові команди.
  • 1770 р. – У Кривому Розі розташовується Ставка Коша Запорізької Січі. Залишки фортифікаційних споруд знаходилися при кургані Царьова Могила. В даний час не збереглися.
  • 1774 р. – Академік Гюльденштедт відвідав район Кривого Рогу і зробив його перший науковий опис. Він згадує про розробки чорно-слюдистого сланцю в районі злиття рік Інгулець і Саксагань. Гюльденштедт хотів також перевірити почуту ним легенду про грузинського царевича Олександра, що знайшов в цих краях залізну руду та інші благородні метали. Ні того ні іншого академік не знайшов.
  • 1775 р. – Після завершення в 1774 році російсько-турецької війни влада російської імперії відкрила новий поштовий тракт, що зв’язав м. Кременчук із Кінбурном і Очаковом, де стояли російські війська.

Історичним документом, який поклав цьому початок, вважається підписане останнім отаманом Запорізької Січі Петром Калнишевським 27 квітня (8 травня за новим стилем) 1775 року розпорядження про відкриття поштового тракту.

Але розпорядження Калнишевського було одним із останніх підписаних ним документів. Буквально за кілька тижнів, у червні 1775 року, за наказом російської імператриці Катерини II, Запорозьку Січ було зруйновано. 85-річного Петра Калнишевського заарештували та відправили на довічне ув’язнення до Соловецького монастиря, тоді як новостворені землі поступово вливалися в імперську адміністративну систему. Землі Запорозької Січі втратили козацьке самоврядування і згодом стали частиною Новоросійської, а пізніше — Катеринославської та Херсонської губерній. Фактично це була загарбницька політика російської імперії, яка триває й донині. 

Саме тому деякі історики та громадські діячі вже досить тривалий час і заявляють про необхідність переосмислення історії у контексті українського державотворення і боротьби українців за державність. А не рахувати заснування міст від початку певних рішень (дій) російської імперської влади.

У вересні 2016 року криворізький краєзнавець Іван Найденко на публічному заході з нагоди пам'ятної дати - 99-річчя Українського прапора на будівлі Криворізької Ради - заявив, що з моменту поселення на території Кривого Рогу може бути близько 400 років, а криворіжці, які проживали тут на початку минулого століття, активно чинили опір російській імперії та більшовизму.

"Знаєте, що приємно, що українська ідея, український дух живе завжди в душах криворіжців. Це вже зовсім інша історія, але нашому місту (першим поселенням) наступного року виповниться близько 400 років, я думаю історики це незабаром підтвердять документально. Тобто тут завжди жили козаки і тішить цей дух", - заявив тоді Найденко.

У 2023 році, коли тривали дискусії щодо доцільності святкування Дня міста в умовах війни, криворізький громадський діяч Сергій Мокряков зауважив, що у святкуванні Дня міста немає нічого страшного, бо життя має тривати навіть під час війни. Втім, він тоді наголосив на важливості повернення до справжніх, історичних дат, а не до дат, визначених імперськими наративами.

"Страшне є в іншому. А саме в тому, що святкують вілкули 248-му річницю заснування міста. Хоча насправді це лише річниця появи на світ єкатериненсткого указу про створення поштової станції в місті, яке давно вже існувало. І збереження саме цієї дати є ворожим наративом, який встановлює гегемонію російської імперії, яка начебто все тут заснувала, а потім ленін створив Україну.

Кривому Рогу давно час подовжити свою історію в часі, яка насправді значно довша за 248 років, і скоротити свою довжину в просторі, яка насправді значно менша за 126 км.

От за це варто боротись. Свята мають бути, але справжні", - написав Сергій Мокряков".

Однак інформації про спроби місцевої влади розставити усі крапки над "і" у питанні дати заснування міста, ініціювавши експертні дискусії, науково-практичні конференції, публічні слухання, ми не маємо. 

Тож з року в рік у місті продовжують відзначати День міста у дату заснування поштової станції.

Світлана Романенко

Стежте за новинами в Telegram

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook

Читайте нас на Google News