2 квітня 2022 року — дата, яка назавжди увійшла в історію як день повної деокупації Київщини, - Генштаб ЗСУ

2 квітня 2022 року — дата, яка назавжди увійшла в історію як день повної деокупації Київщини. Це був момент, коли російські загарбники залишили територію області, тікаючи в бік білоруського кордону. За словами генерала Олександра Сирського, який тоді командував обороною Києва: "Перемога під Києвом дала нам найголовніше — час і віру в те, що ми можемо перемагати "другу армію світу". Це була перша велика поразка Путіна".

Звільнення Іванкова 2 квітня 2022 року стало фінальною точкою деокупації півночі Київщини. Це селище було стратегічним "вузлом": через нього проходили всі дороги від кордону з Білоруссю до Бучі, Гостомеля та Ірпеня.  Це були "північні ворота" до Києва. Окупанти перетворили селище на величезний логістичний хаб. Контроль над Іванковим дозволяв росіянам тримати зв'язок між своїми тилами в Білорусі та передовими підрозділами під столицею України, нагадує Генштаб ЗСУ.

Наприкінці березня ЗСУ почали тиснути з боку Вишгорода та звільненого Демидова. Окупанти в Іванкові зрозуміли, що якщо українські сили переріжуть трасу на Поліське, тисячі російських солдатів опиняться в пастці без шляху до відступу.

Під час відходу  росіяни підірвали мости через річку Тетерів, намагаючись зупинити просування ЗСУ та виграти час для виводу залишків техніки. 

Першими в селище зайшли підрозділи Десантно-штурмових військ та 72-ї ОМБр. Бої мали характер переслідування — ворог уже не тримав оборону, а відстрілювався, тікаючи на північ. 2 квітня селище було повністю зачищене. Над адміністрацією підняли український прапор.

Зі спогадів бійця з позивним "Арні", підрозділ розвідки:

Саме в Іванкові 25–27 лютого окупанти спалили історико-краєзнавчий музей, де зберігалися унікальні роботи Марії Примаченко. Місцеві мешканці під обстрілами рятували картини з палаючої будівлі. 1 квітня, після звільнення, світ побачив ці обвуглені стіни — символ "культурної денацифікації" від рф.

Звільнення Іванкова означало остаточну ліквідацію плацдарму ворога. Після цього ЗСУ вийшли до державного кордону в районі Чорнобильської зони.

Цього дня заступниця Міністра оборони Ганна Маляр зробила історичний допис:

Ця заява стала сигналом для іноземних посольств про можливість повернення до Києва та зруйнувала міф про "непереможність" російської армії. Проте водночас вона відкрила шлях для журналістів і правоохоронців, які почали фіксувати жахливі наслідки окупації в Бучі, Бородянці та інших містах. 

Світ почав бачити перші кадри з деокупованих територій. Те, що воїни побачили 31 березня в Бучі, 2 квітня стало очевидним у кожному звільненому селі: масові поховання, катівні та руїни.

Спогади бійця з позивним "Грек", 72-га ОМБр:

Битва за Київ тривала 36 днів. Вона завершилася повним стратегічним провалом росії. Окупанти втратили тисячі одиниць техніки та найкращі десантні підрозділи.

Столиця залишилася вільною, а світ побачив, що "друга армія світу" може не просто відступати, а панічно тікати.

Стежте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News