Під час зустрічі представників міської влади з родинами загиблих героїв 20 березня заступник директора департаменту соціального захисту міськвиконкому Сергій Біндюг звинуватив ГО "Спільнота родин криворізьких Героїв" у тому, що члени цієї ГО зривали зустрічі з питання будівництва Меморіалу у секторі почесних поховань.
Окрім цього, посадовець звинуватив членів зазначеної ГО та її голову Тетяну Різниченко у блокуванні процесу суцільної заливки у секторі почесних поховань. Сама Тетяна не змогла бути присутньою на зустрічі, що відбувалась у міськвиконкомі, тож ми попросили її прокоментувати слова посадовця.
- Прокоментуйте, будь-ласка, заяву Сергія Біндюга про те, що ви зривали зустрічі. Про що й деться? Що відбувалось?
- Ці зустрічі відбувалися наприкінці серпня - початку вересня 2024 року. Тоді нашої громадської організації ще взагалі не існувало - були родини, яким дуже і дуже боліло це питання. І тому, звичайно, ми приходили на кожну із цих зустрічей і ставили запитання, які просто не подобалися присутнім на зустрічах чиновникам. З усіх цих зустрічей є записи. Нам приховувати абсолютно немає чого. Все це записувалося, є відеозаписи, і які підтвердять, що ніякого зриву обговорень ми не проводили.
Стосовно голосування - пропозиція голосування була абсолютно маніпулятивна: 50-ти членам родин, які прийшли на останню із зустрічей (за визначенням влади активній частині спільноти), пропонувалося прийняти рішення за 500 родин!
Ну, так, по-перше, тих, хто прийшов на це засідання, ніхто не уповноважував голосувати і висловлювати свою думку за когось. Кожен може сказати тільки свою особисту думку. Яким чином 50 людей могло прийняти рішення за 500? Для організації голосування існує законодавча база, якою визначається порядок проведення такого голосування. Але чомусь в цьому питанні посадовці про закон тоді забули. Водночас не забули звинуватити родини, спільноту. Нагадаю, громадської організації на той момент ще не існувало взагалі.
Загалом дуже неприємне враження склалося від цієї зустрічі 20 березня, особливо від слів Біндюга, який постійно звинувачував Аніцой у тому, що вона бреше. Це дружина загиблого героя. На мою думку, “людина, яка поливає брудом інших, робить це тільки через те, що у неї самої цей бруд хлюпає через край”. Це не мої слова, та в даній ситуації вони на 100% підходять до зустрічі, на якій представники влади намагалися звинуватити рідних загиблих захисників у зриві будівництва меморіалу.
Почекайте! У вас був документ, який вказував на те, що ви будете робити загальне замощення. Самойленко у квітні місяці клялася - божилася, що буде загальне замощення, а ці 50 тисяч підуть тільки на пам'ятники. А тепер все зовсім не так. Так як можна вірити вашим словам, якщо ви самі ж від них потім відхрещуєтеся?
- У своєму виступі Сергій Біндюг також заявив, що написання заяв "про категоричні відмови" унеможливило здійснення суцільної заливки. І на сьогоднішній день ГО "Спільнота родин криворізьких Героїв" та ви особисто блокуєте проведення робіт у секторі почесних поховань, оскільки ви не забрали (не переписали) заяви. Що ви можете сказати стосовно цього?
- Для того, щоб відповісти на це запитання, давайте почнемо із самого закону про поховання та поховальну справу. Стаття 25 цього закону говорить про те, що користувач місця поховання має право на встановлення намогильних споруд у межах могили або родинного поховання, вирішення питання про проведення робіт під поховання і здійснення інших дій, пов'язаних з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.
Цей же Закон говорить про те, що могили мають відповідати встановленим нормам: глибина - не менше 1,5 м, довжина 2 м, ширина 1 м. Відстань між могилами з довгого боку має бути не менше 1 м, а з короткого 0,5 м.
А тепер погляньмо на текст заяви, у якій йдеться про категоричну відмову надавати згоду на встановлення надмогильної споруди іншими особами, аніж мною або за моїм дорученням. У них мова про заливку, замощення або облаштування території між могилами, яка є комунальною власністю, не ведеться. За цей час я особисто не вподобала запропонований пам'ятник та не готова дати згоду на його встановлення. Водночас я не забороняла і не забороняю робити спільне замощення на території, яка не є у моєму користуванні.
Деякі люди писали таку саму відмову за змістом, як і я. Але можливо є люди, які писали інші заяви, про які ми навіть взагалі нічого не знаємо. До чого до тих заяв наша громадська організація, невідомо.
Під час обговорення весною минулого року ми зійшлися на тому, що у секторі почесних поховань зроблять спільне замощення. Оскільки наші заяви чомусь заважають це робити, ми вже двічі їх переписували. І це не дивлячись на те, що немає жодного закону, який би регулював форму такої заяви. Але ми пішли на це. Проте звинувачення не зникли.
Нараз мова йде про 22, іноді про 26 заяв. Нам та іншим родинам не говорять про те, хто їх не переписав. Але в той же час місто, маючи величезний штат людей, не робить вичерпних дій, щоб з цими людьми зв'язатися. Чому? Можливо вигідно мати для відмовки, чому не йдуть роботи? А чи існують ці люди взагалі? І чи існують такі заяви взагалі?
Вочевидь до цієї зустрічі Біндюг особисто вважав, що і моя заява не відкликана. І щиро здивувався зачитаному Оленою Аніцой тексту, який був підписаний Іваном Карим.
Загалом складається таке враження, нібито вони хочуть перекласти свою відповідальність за свої управлінські рішення на громаду, зокрема, на громадську організацію та на мене.
- Під час зустрічі прозвучала інформація, що Вікторія Самойленко зі спільного чату у WhatsApp видалила дружину загиблого Олену Аніцой. Чи відомо тобі щось про це? З яких питань відбувається комунікація у згаданому чаті? Чи ще когось з числа родин загиблих звідти видаляли? Який спосіб комунікації з владою залишився у тих, кого видалили з чату? Прокоментуйте, будь-ласка.
- Загалом чат був створений після наших численних звернень для того, щоб якимось чином люди могли бути проінформовані про те, що відбувається у секторі почесних поховань. Але після того, як Вікторія Самойленко створила цей чат, то питання стосовно сектору почесних поховань там майже не піднімаються. Там розповідається про те, що можна в басейн піти - записатися поплавати (до речі, електронний спосіб запису, про який вона у чаті писала, не працює). Також про те, що у музичних школах діти можуть навчатися безкоштовно. Нагадування про сезонні інфекційні захворювання від департаменту охорони здоров'я нашого міста публікуються. Тобто, якісь такі питання, які, можливо, і цікаві комусь з людей, але не актуальні.
Часом у ньому починають ставити питання стосовно загального замощення, обговорюють це питання. Час від часу починають розгортатися дискусії навколо цього питання. А ті, хто задає “неправильні” питання, час від часу видаляються з чату. Дуже велика кількість родин з цього чату була видалена, не тільки Олена Аніцой. Олену видалили одну із останніх. Когось видалили за незручне запитання.
Або от просто мій чоловік під одним із запитань поставив смайлик, його теж видалили за це.
Зі створеного чату видалили доволі велику кількість людей і з тих пір ніякої комунікації не існує. Люди нічого не можуть дізнаватися безпосередньо від представників влади - жодної інформації вони отримати не можуть, тому що це був єдиний спосіб, де можна було щось дізнатися від влади.
- Вікторія Самойленко заявила, що з 1 квітня на встановлення надмогильних споруд видаватимуть вже по 75 тисяч гривень. Яка ваша думка про це?
- Не знаю, що і сказати, адже коли вони у лютому 2025 року прийняли на сесії рішення про видачу 50 тисяч гривень родинам на індивідуальне встановлення надмогильних споруд, наша вимога полягала в тому, щоб цього не робили, бо це вбиває ідею меморіалу. Бо, отримавши гроші, кожен встановлюватиме пам’ятник за своїми смаками, бажаннями, можливостями.
Ми тоді під час сесії проводили акцію біля міськради. Я потрапила на сесію, виступала перед депутатами із проханням не видавати по 50 тисяч. Саме це рішення міськради і поховало ідею Меморіалу військових поховань у Кривому Розі.
Згодом, коли у квітні 2025 року представники нашої спільноти востаннє зустрічалися з Вікторією Самойленко та Іваном Карим, Самойленко тоді клятвенно побожилася, що оці 50 тисяч, які видаватимуть людям, йтимуть на самі пам'ятники. Мовляв, підрядник зробить загальну заливку, і по 50 тисяч на пам'ятники людям вистачить. А сьогодні вже виходить так, що ніякої заливки загальної немає. І я так розумію, що найближчим часом вони виконувати її не збираються. І цих 50 тисяч уже родині має вистачити і на заливку, і на будівництво пам'ятника. Тому ні 50, ні 75 тисяч ніякої ролі для родин не грають. Бо зараз у секторі встановлюють пам'ятники вартістю 500, 600, 800 тисяч. Тож для тих родин, які не отримують допомоги, і не в змозі поставити пам'ятники самостійно, ці 50 чи 75 тисяч також ніякої ролі не зіграють. Бо їх не вистачить, в першу чергу, на заливку, ну і, відповідно, потім на встановлення пам'ятника.
Тому я вважаю це продовженням підігравання самим собі: ви хочете, щоб у всіх була загальна заливка, але ми її робити не будемо, ми вам іще підкинемо грошенят, а ви робіть далі все, що хочете.
Загалом раніше я не чула такої інформації про те, що будуть виділені додаткові кошти.
- Учасники зустрічі запропонували вирішення питання про суцільне замощення таким чином: відступати по 5 см від могил, щодо яких немає згоди родин (5 см від габаритів, передбачених законодавством для могили), і робити суцільну заливку. Іван Карий відповів, що це заборонено законодавством про поховання та похоронну справу. Але конкретної норми, яка би заборонила працювати поруч зі "спірними" могилами, не назвав. Яке ваше ставлення до такої пропозиції? Чи вивчали ви таку можливість? Наскільки це законно і наскільки це можливо?
- Це якраз те, про що я говорила на початку. Навіть, якщо є якась відмова, хтось не дозволяє виконувати роботу на його могилі, то чому не можна будувати та проводити роботи на сусідніх могилах, на муніципальній землі? Чому це не можна зробити? Яким законодавством це заборонено? Такої статті у законі немає. Є стаття про те, що могила, розміри якої чітко визначені законодавством, належать родині. А та земля, яка поруч, родині не належить. Тому, звичайно, міська влада може виконувати будь-які роботи на землі, яка їй належить, або на тій, де є згода власника могили.
Тому я думаю, що це все якісь їхні особливі вигадки про заборону законодавством. Такої норми немає. І взагалі повторюсь, їхні розповіді про 22 чи 26 якихось заяв, мені видаються дивними - дуже велике питання, чи взагалі ці заяви існують. Бо на наші прохання надати нам інформацію про людей, на заяви яких посилаються, - щоб ми могли з ними поспілкуватися, дізнатися їхню точку зору, можливо, переконати їх - нам відмовили, посилаючись на неможливість розголошення персональних даних. У той же час ці самі представники влади викладали мою заяву, заяву мого чоловіка у загальний чат у WhatsApp, не переймаючись розголошенням персональних даних. Ось така вибірковість представників влади у застосуванні законодавства викликає підозри і породжує недовіру.
Загалом я тепер не розумію, як технічно можливо виконати суцільну заливку у тих умовах, які є на цей час - коли вже є залиті опалубки, коли вони мають різну висоту? У мене виникає відчуття, що момент, коли можна було зробити суцільну заливку, втрачено. І вони самі це зрозуміли. Тож тепер для того, щоб якось відтягнути час, витягнути вирішення цього питання, і розповідають про ці 22 заяви, про неможливість, про закони…
Стежте за новинами в Telegram.
Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook.
Читайте нас на Google News