На Гуляйпільському напрямку ворог не полишає спроб розхитати нашу оборону через дрібні, але постійні проникнення. Основна тактика — діяти малими групами, просочуватися по посадках та балках у районі Різдвянки, намагаючись поступово протиснутися у напрямку н.п. Воздвижівська. Це не масовані штурми, а повзуча інфільтрація, ворог шукає слабкі місця щоб закріпитися хоча б на кількох позиціях і розширювати сіру зону.
Наші підрозділи ці рухи фіксують — частину таких груп накривають ще на підходах, тому ворог несе втрати й змушений постійно підтягувати нову піхоту. Паралельно росіяни проводять вилазки на захід від Залізничного. Їхній задум тут досить прозорий, промацати напрямок і спробувати поступово вийти у сторону Гуляйпільського щоб створити загрозу з південно-східного сектору. Поки що ці спроби виглядають як розвідка боєм і пошук коридорів для подальшого тиску, повідомляє військовий з позивним "Мучной".
Він також повідомив про ситуацію на Олександрівському напрямку. Тут, за його словами, ситуація для наших сил виглядає значно жвавішою, підрозділам вдалося відбити значну частину Данилівки та закріпитися у західній частині села, що вирівнює лінію оборони і дає можливість контролювати підступи з кількох напрямків.
Паралельно з’являється інформація, що наші групи почали просочуватися до околиць Єгорівки. Відбувається робота малими групами, промацування оборони противника, виявлення його опорних пунктів і підготовка ґрунту для подальших дій.