29 вересня президент Польщі Кароль Навроцький вніс до Сейму законопроєкт про кримінальну відповідальність за «пропаганду ідеології бандеризму» та заперечення Волинської трагедії. Як повідомила канцелярія президента, метою цих законодавчих змін є протидія поширенню у Польщі неправдивих заяв щодо «злочинів, скоєних членами та колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з німецьким Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині».
Українські історики оприлюднили відкриту заяву щодо незгоди зі внесенням президентом Польщі Каролем Навроцьким на розгляд польського Сейму законопроєкту про кримінальне переслідування за так звану «бандерівську ідеологію», яку поділяє і Український інститут національної пам'яті.
Відкрита заява представників історичної спільноти України щодо намірів деяких політичних сил Польщі на законодавчому рівні засудити діяльність УПА та ОУН(б), прирівнявши її до тоталітарних режимів нацизму та комунізму
Заява відкрита для підписання усіма представниками історичної науки, які поділяють зазначені думки та виступають за збереження максимально близьких, дружніх і конструктивних відносин з Польщею як стратегічним партнером України.
В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов’язані з Волинською трагедією.
У цьому контексті представники історичної спільноти України наголошують на необхідності уникнення політизації питань нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін.
Наразі історики докладають зусиль до створення об’єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння.
Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці.
Саме тому українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.
В умовах триваючої збройної агресії Росії проти України та усієї цивілізованої міжнародної спільноти вважаємо неприпустимими дії, які будуть послаблювати Україну, а відтак і Польщу, що і є стратегічною метою російського агресора, який протягом декількох століть робить усе можливе для знищення як українців, так і поляків.
Ми висловлюємо щиру вдячність Польській державі і польському народу за надану Україні допомогу у протистоянні російській агресії. Польща була однією із перших держав, яка надала Україні усю можливу військову допомогу, а також прихисток мільйонам біженців з України. Польща і сьогодні продовжує незмінно підтримувати Україну у нашій спільній боротьбі проти країни терориста – Росії.
Спроби вбити клин між Україною та нашим стратегічним партнером Польщею значно активізувалися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому.
Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки.
Водночас, на наше переконання, можлива ескалація такого протистояння, в тому числі на законодавчому рівні, власне і відповідатиме інтересам російської сторони, яка прагне того, щоб ми не підсилювали один одного, а навпаки - послаблювали Україну, яка сьогодні героїчно протистоїть російській агресії. Ми закликаємо наших польських колег істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій нашої спільної історії. Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об’єктивного, фахового та неупередженого діалогу.
Вважаємо, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам’яті жертв тих подій – як українців, так і поляків.
Одночасно з цим спільна робота українсько-польського Форуму істориків відповідала б нашим спільним інтересам щодо встановлення винних осіб у всіх злочинах, скоєних проти мирного українського та польського населення на територіях Волині та Галичини.
Впевнені, що разом з нашими польськими колегами маємо проявити мудрість і відповідальність та знаходити порозуміння щодо найскладніших сторінок нашого минулого заради спільного європейського майбутнього та спільними зусиллями подолати нашого одвічного російського ворога.
Підписанти (в алфавітному порядку)
Адамович Сергій, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри теорії та історії держави і права Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Алфьоров Олександр, кандидат історичних наук, майор запасу.
Бабенко Людмила, доктор історичних наук, професор.
Баган Олег, есеїст-культуролог, Заслужений працівник освіти України.
Бандрівський Микола, доктор історичних наук, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Голова Археологічної комісії НТШ.
Бармак Микола, доктор історичних наук, професор, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Батирєва Ірина, кандитатка історичних наук, етнологиня, вчителька історії.
Бендюк Микола, український художник-реставратор, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, науковець, колекціонер, громадський діяч.
Білий Дмитро, доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду.
Бірчак Володимир, історик, офіцер Хорунжої служби 13-ї бригади НГУ "Хартія".
Богачева Лілія, історик, директор КЗ "Музей спротиву Голодомору" ДМР
Бойко-Гагарін Андрій, доктор історичних наук, доцент кафедри мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
Бондарук Лариса, кандидат історичних наук.
Борщик Ярослав, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Боряк Геннадій, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України.
В’ятрович Володимир, кандидат історичних наук.
Векленко Віктор, історик та археолог, директор Громадського історико-етнографічного ставрографічного Музею Хреста.
Вєтров Ігор, професор, кандидат історичних наук, проректор з навчально-методичної роботи гуманітарних факультетів Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Заслужений працівник освіти України.
Вітенко Микола, кандидат історичних наук.
Волошин Юрій, доктор історичних наук, професор, науковець, президент Українського товариства з дослідження вісімнадцятого століття.
Волянюк Сергій, кандидат історичних наук, військовослужбовець Національної гвардії України.
Гирич Ігор, доктор історичних наук.
Гречило Андрій, провідний співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАНУ, доктор історичних наук.
Грицак Ярослав, доктор історичних наук, професор Українського Католицького університету.
Гудь Богдан, доктор історичних наук, директор Інституту європейської інтеграції ЛНУ ім.І.Франка.
Гулай Василь, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Національного університету «Львівська політехніка».
Гурак Ігор, кандидат історичних наук, доцент, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Карпатського національного університету імені В. Стефаника.
Гураль Ольга, кандидатка історичних наук, директорка Музею видатних діячів української культури.
Деревінський Василь, доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва та архітектури.
Дзьобак Володимир, кандидат історичних наук.
Дробот Іван, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та соціально-політичних дисциплін УДУ імені Михайла Драгоманова, заслужений діяч науки і техніки України.
Єфіменко Геннадій, історик, Інститут історії України НАН України.
Зашкільняк Леонід, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії Центральної та Східної Європи Львівського національного університету імені Івана Франка.
Зелений Володимир, кандидат історичних наук, працівник освіти.
Іванець Андрій, кандидат історичних наук, представник Крайової Ради Українців Криму
Ісаюк Олеся, доктор гуманітарних наук, Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Центр досліджень визвольного руху.
Казіміров Дмитро, кандидат історичних наук.
Калакура Ярослав, доктор історичних наук, Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Калашник Євгеній, історик, директор Білицького краєзнавчого музею, старший солдат ЗСУ.
Каліщук Оксана, доктор історичних наук, професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Квіт Сергій, доктор філологічних наук, професор, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Кисельов Олександр, Заслужений працівник культури України, завідувач Народного музею ремесел та побуту Слобожанщини, с. Косівщина, Сумська область.
Кіпіані Вахтанг, історик, офіцер Хорунжої служби 2-го корпусу НГУ «Хартія».
Ковальова Наталія - доктор історичних наук, професор
Корновенко Сергій, доктор історичних наук, професор кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.
Кошіль Ігор, історик, освітянин.
Крамар Юрій, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Кульчицький Станіслав, доктор історичних наук. професор, Інститут історії України НАНУ.
Куравський Віталій, кандидат історичних наук, офіцер Збройних Сил України.
Кучерепа Микола, кандидат історичних наук, професор, професор кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Литвин Микола, доктор історичних наук, Голова правління Львівської обласної організації НСКУ.
Луняк Євген, доктор історичних наук, капітан ЗСУ.
Лягуша Антон, кандидат історичних наук, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій, доцент.
Ляска Віталій, кандидат історичних наук, співзасновник та головний редактор видавництва «Локальна історія».
Мараєв Владлен, кандидат історичних наук.
Мартинюк Ростислав, журналіст, теле- та кінопродюсер, політичний консультант, дослідник східних фіно-угорських ідентичностей (історія ерзян, мокшан, мерян, вепсів, удмуртів та їх діаспор).
Мовчан Павло, громадський діяч, журналіст і політик, поет, перекладач, сценарист, Заслужений діяч мистецтв України, голова ВУТ «Просвіта» імені Т. Шевченка; Лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка.
Носачов Віталій, викладач історії, краєзнавець.
Однороженко Олег, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С. Грушевського НАН України.
Орлик Василь, доктор історичних наук, професор
Павлишин Олег, доцент кафедри новітньої історії України імені Михайла Грушевського Львівського національного університету імені Івана Франка.
Патриляк Іван, доктор історичних наук,офіцер Першого корпусу НГ України «Азов».
Петраускас Андрій, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археології НАН України, старший солдат ЗСУ.
Піскун Валентина, докторка історичних наук, професорка, завідувачка відділу джерелознавства новітньої історії України Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Подкур Роман, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України.
Полуектов Ігор, правозахисник, майор ЗСУ.
Посівнич Микола, кандидат історичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка.
Потильчак Олександр, доктор історичних наук, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, професор.
Рябченко Ольга, доктор історичних наук, професор.
Сергійчук Володимир, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Сова Андрій, доктор історичних наук, професор Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського
Соляр Ігор, доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України.
Стародубцев Владислав, солдат ЗСУ, історик.
Старченко Наталя, докторка історичних наук.
Стек Остап, письменник, дослідник історії, мислитель, футуролог.
Стефанів Василь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Українського Католицького Університету.
Стрільчук Людмила, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Волинського національного університету імені Лесі Українки.
Темірова Надія, український історик і педагог, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету імені Василя Стуса.
Тиліщак Володимир, кандидат історичних наук.
Трофимович Володимир, доктор історичних наук, професор кафедри історії імені проф. М.П.Ковальського Національного університету «Острозька академія».
Халак Надія, кандидат історичних наук.
Харламова Аліна, історик, археолог.
Хахула Любомир, кандидат історичних наук, доцент Національного університету «Львівська політехніка».
Хома Іван, кандидат історичних наук, доцент НУ «Львівська політехніка».
Чарновський Ростислав, історик.
Черкас Борис, доктор історичних наук, капітан ЗСУ.
Чобіт Дмитро, історик.
Шеремета Святослав, кандидат політичних наук, директор центру «Доля».