«Коли Дмитро перевівся до нашої фабрики з аглоцеху, я працював машиністом млинів, – розповідає старший змінний майстер РЗФ-1 Сергій Гладун. – Я став його наставником, вчив його керувати млинами, вести процес подрібнення залізної руди. Я вже мав чималий досвід наставництва, і мушу сказати, що Дмитро Квасневський став найкращим моїм учнем. Він прагнув якнайшвидше, якнайкраще опанувати нову для себе професію. Придивлявся, запитував, цікавився… Дуже швидко схоплював. Став до самостійної роботи. А невдовзі йому вже довірили керувати млинами зразу двох секцій. Це доволі складно, але у нього виходило на «відмінно». Він був дуже спокійним і енергійним одночасно, ніколи не відмовлявся від роботи, ніколи ні з ким не конфліктував. За це все його дуже поважали колеги. Звістка про його загибель стала шоком для кожного з нашої бригади. Ми не можемо, не хочемо в це вірити».