Що змінилося для криворіжців та їхніх родин після 24 лютого, - ОПИТУВАННЯ, ВІДЕО

24 лютого став для українців днем нового відліку: тепер про "ДО" і "ПІСЛЯ" говорять усі. Локальність війни на сході України багатьма не була сприйнятя як щось особисте - хтось воював, хтось волонтерив, комусь довелося втратити домівку, а дехто продовжував жити звичним для себе життям. Повномасштабне вторгнення росіян розставило усі крапки над "і", абсолютно не залишивши шансів байдужості. 

Після кількох місяців нових жорстоких реалій приходить усвідомлення, що попри тяжкі обставини, життя триває - треба ходити на роботу, навчатись, дбати про найбільш вразливих членів родини, реалізовувати родинні проєкти. Водночас у буденність багатьох з нас увійшло і суспільно важливе - захищати країну, допомагати іншим, займатися волонтерською діяльністю, цікавитись, врешті - решт, політикою, подіями в країні, читати офіційні повідомлення Міноборони і Генштабу, дбати про захисників України...

Кореспондент сайту 0564.ua сьогодні, 6 серпня, поспілкувався з криворіжцями.

"Що змінилося для Вас і Вашої родини після 24 лютого?", - таке питання ми поставили відвідувачам парку умені Федора Мершавцева.

Криворіжець Ілля, батько двох дівчаток, зазначив, що змінився рівень безпеки і рівень життя - він погіршився. Зокрема це погіршення для Іллі у тому, що тепер поменшало часу для реалізації певних родинних планів - через комендантську годину, інші обмеження поменшало часу для спільного дозвілля з родиною у закладах, на майданчиках. "Не лише ми, але й усі люди живуть на чемоданах, бо ніхто не знає, що буде. Але є й кращі сторони... Люди повідкривали в собі якісь нові можливості, таланти, хтось став більш людяним...", - каже чоловік.

"Перестали гуляти, перестали радіти життю", - так відповіла на наше запиання Яна, яка разом з дітьми та чоловіком прийшла на прогулянку до парку.

Відповідь Валентини Гриценко, яка представилась психологом, психотерапевтичним кінезіологом, дещо вибивалась з загального контексту.

"Не так легко відповісти, я не скажу, що щось погане трапилося. У мене дуже гарно налагодилося в роботі, багато запитів, вони дуже мало пов'язані з загальною ситуацією, частіше за все - це про стосунки, про здоров'я, про бізнес, про фінансове становище... Я бачу, як люди дорослішають у наявних нині обставинах. Мене оточують люди, які, найчастіше, обрали залишитись вдома, працювати, готові брати на себе відповідальність за те, що з ними відбувається у цьому житті. Насправді це класно. Я й сама залишаюся вдома і вірю, що Україна, насправді, це ми. І більше всього зовнішні обставини залежать від того, що знаходиться всередині  кожного з нас, що ми несемо у цей білий світ. Те й ми зустрічатимемо на свою адресу", - пояснила Валентина.

Дві жінки - Аліна і Наталя, які сиділи на парковій лавці, наголосили, що дуже люблять рідне місто, вважають його гарним, тож не бажають йому долі інших міст, які зазнали значні руйнування. У їхніх родинах тепер також є захисники України, хтось з родини волонтерить...

Детальніше про те, що відповідали криворіжці, слухайте на нашому відео.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.